Синдром хронічної втоми характеризується наявністю постійного відчуття занепаду сил, перевтоми. При цьому всі негативні відчуття не залишають людину навіть після тривалого відпочинку. Найголовнішою причиною СХВ вважається високе психоемоційне навантаження на нервову систему. Найчастіше до захворювання схильні люди віком від 25 до 45 років. Це пов’язано з високою працездатністю в цьому віці. Дуже багато хто прагне успіху, багато працює, піддає свій організм підвищеним навантаженням, як фізичним, так і психоемоційним, з якими організм людини навряд чи справляється.
Як і багато інших психічних захворювань, хронічна втома – це хвороба великих міст. Адже, згідно зі статистикою, близько 85% усіх хворих є саме жителями мегаполісів, для яких характерний швидкий та стрімкий спосіб життя, висока густота населення та несприятлива екологічна ситуація. Найбільше постраждалих зустрічається саме в США та Австралії.
Хронічна втома: причини виникнення
Стан постійної втоми та причини її виникнення ще до кінця не вивчені. Однак, багато вчених сходяться в єдиній думці, що найчастіше подібне захворювання виникає на тлі перенесеної вірусної або бактеріальної інфекції. Це й не дивно, адже організм у період відновлення надто ослаблений. При цьому людина самовіддано далі намагається працювати, покладаючи на себе непосильну ношу. Навіть звичайний ГРВІ може сприяти розвитку хвороби.
Крім того, причинами може бути перенесене оперативне втручання, складні пологи або навіть найсильніша стресова ситуація. Виснажений імунітет людини – найкращий плацдарм, у якому розвивається синдром втоми. Також причиною може стати знижений рівень у крові L-картинину, а також АТФ, який є енергопродукуючої субстанцією.
До факторів ризику виникнення СХВ можна віднести:
- несприятливу екологічну обстановку у місці проживання або у робочому середовищі;
- постійна дія стресу на організм людини;
- недолік чи навіть відсутність фізичного навантаження на організм;
- фактори, що сприяють пригніченню імунітету (променеве навантаження, операція та ін.);
- безперервна робота важкого чи напруженого характеру;
- згубні харчові уподобання, наприклад, до солодкого чи жирного.
Синдром хронічної втоми: симптоми, на які слід звернути увагу
Якщо ми розглядаємо таке захворювання, як хронічна втома, симптоми можуть бути найрізноманітнішими. Серед них можна виділити такі:
- Постійне відчуття втоми, нездатність зібратися для виконання будь-якої роботи (фізичної чи інтелектуальної).
- Хворі переважно схильні до проявів безпричинного головного болю.
- Можливий озноб, підвищена пітливість тіла і навіть субфібрильна лихоманка, при якій температура тіла піднімається не вище 38 градусів.
- Синдроми хронічної втоми часто провокують збільшення лімфовузлів без будь-якого соматичного захворювання. Найчастіше це нижньощелепні та шийні лімфовузли.
- Значно знижується рівень інтелекту, погіршується пам’ять, порушується концентрація уваги.
- Спостерігаються погіршення психоемоційного характеру. Так, при захворюванні найчастіше спостерігається апатія, депресія та нестабільність емоційного фону людини.
- Порушення сну – дуже часта ознака захворювання. Весь день спостерігається хронічна втома та сонливість. Однак увечері заснути не виходить, мучає безсоння або має місце поверхневий сон.
- Мають місце біль у м’язах (найчастіше в районі хребта).
- Хворий СХВ більшою мірою схильний до різних застудних захворювань через зниження роботи імунної системи.
Синдром хронічної втоми: лікування та способи відновлення
Не варто зневірятися. Якщо у вас діагностовано хронічну втому, лікування можливе! Головне – вчасно звернутися до грамотного фахівця. Адже від ступеня тяжкості залежить період відновлення, і способи лікування. У психіатричній клініці «РІДНІ ЛЮДИ» працюють висококваліфіковані психіатри, психотерапевти та психологи, які здатні допомогти кожному, відновивши їхні життєві сили.
Важливо знати, що не будь-яка втома належить до категорії психічних захворювань людини. Головними критеріями синдрому є його тривалий період прояву (понад 6 місяців) та відсутність будь-яких інших захворювань, які можуть бути причиною прояву схожої симптоматики.
Лікування хронічної втоми має загальні принципи, спрямовані на загальне оздоровлення пацієнта, зміну його способу життя, а також поліпшення роботи його імунної системи. Дуже важлива і робота з психотерапевтами, які здатні допомогти стабілізувати психоемоційний стан людини. І головне завдання, яке постане перед лікарем, зводиться до здатності переконання пацієнта дотримуватися приписів: впорядкування співвідношення праці та відпочинку, вживання вітамінів, а іноді й допоміжних симптоматичних лікарських засобів. Не менш важливим є і правильне харчування, спеціальні масажі, імунокоректори та все, що може допомогти відновити звичний спосіб життя та фізичну активність пацієнта.
