Реакція на важкий стрес і розлади адаптації – це доволі поширена група психічних розладів, яка розвивається після сильного стресу, внаслідок чого відбувається порушення виконання звичних дій. Зазвичай до того, як людина переживає важкі ситуації, які спричиняють стрес, жодних симптомів розладу в неї не спостерігається.
Кожна людина переносить стрес по-різному, та й характер стресу може відрізнятися за деякими параметрами. Зазвичай відповідна реакція на стресові ситуації залежить від механізмів психологічного захисту в людини та її становища в суспільстві.
Гостра реакція на стрес являє собою групу доволі важких, але короткочасних розладів психіки, що проявляються як відповідь на дуже сильні стресові ситуації на кшталт пожежі або бойових дій. Зазвичай після ситуації людина перебуває в стані сильної паніки, вона може безцільно кидатися або ж перебувати в знерухомленому стані. При цьому людині складно усвідомити все, що відбувається, вона не може впізнати знайомих людей.
У такому стані хворий може перебувати лише кілька хвилин або ж кілька діб, а після відновлення можлива часткова втрата пам’яті. Якщо є необхідність, то хворого іммобілізують, використовують седативні нейролептики або ж високі дози транквілізаторів.
Порушення адаптації можуть розтягуватися на 2-3 місяців, а їх зовнішній вигляд і зникнення тягнеться досить довго. Як правило, вони виникають як наслідок менш сильного стресового випадку і можуть проявлятися в кількох варіантах:
- Короткострокова депресивна реакція;
- тривала депресивна реакція;
- змішані тривоги і депресивних реагування;
- Адаптаційний розлад з переважанням поведінкових порушень;
- Адаптаційний розлад з переважанням порушень інших емоцій;
- змішаний адаптивний розлад.
Лікування полягає в наданні підтримки та проведенні психотерапії.
Типи психозу підрозділяються наступним чином:
Гострі реактивні психози. Являють собою психічні порушення, пов’язані з раптовим зіткненням із небезпечними для життя факторами, які поділяються на дві форми:
- Гіпокінетична – форма, що характеризується виникненням знерухомленості. При цьому людина втрачає дар мови, не може поворухнутися і сховатися від небезпеки.
- Гіперкінетична – форма, під час якої людина починає здійснювати хаотичні рухи, намагається втекти від небезпеки, але часто біжить їй назустріч.
Підгострі афективні психози. Психози можуть розвиватися протягом тривалого часу після стресової події.
Затяжні реактивні психози. Подібні розлади спостерігаються здебільшого в осіб з алкогольною залежністю, у наркоманів, психопатів і тих, хто переніс важкі соматичні хвороби.
Розлади адаптації – лікування психозів
Лікування гострих реактивних психозів
Лікування гострого реактивного психозу проводять у стаціонарі психіатричної клініки. Хворим призначають курс психотропних препаратів, а також підключають методи психотерапії. Як правило, при виконанні всіх призначень і дотриманні рекомендацій психіатра прогноз для одужання пацієнта сприятливий. По закінченню терапії людина себе нормально почуває і спокійно може повертатися до трудової діяльності.
У випадку з гострим реактивним психозом у разі вираженої психотравмувальної ситуації хворому показаний прийом ін’єкційних нейролептиків і транквілізаторів, які допомагають усунути сильне збудження. Після виходу з гострого реактивного психозу пацієнту підключають психотерапію, що дає змогу людині знову почати адекватно сприймати навколишню реальність.
Лікування підгострих реактивних психозів
За підгострих реактивних психозів пацієнтам призначають разові сеанси амітал-кофеїнових розгальмувань. Може застосовуватися рауш-наркоз, який нерідко дає змогу вивести людину зі стану глибокого ступору. У процесі лікування реактивних депресивних станів, що супроводжують підгострі психози, використовують трициклічні антидепресанти ( амітриптилін, піразидол). Таке лікування є особливо ефективним у разі складних варіантів депресивних розладів із продуктивною симптоматикою.
Якщо депресивні стани супроводжуються тугою і загальмованістю психічних реакцій, тоді доцільним є призначення препаратів із групи інгібіторів МАО. За відсутності ефекту від проведеного лікування і прогресування депресії хворому починають проводити внутрішньовенне вливання транквілізаторів і антидепресантів. Після виходу зі стану важкої депресії призначається психотерапія, що сприяє адаптації людини до оточення.
Лікування затяжних реактивних психозів
У разі затяжного реактивного психозу пацієнта, як і за будь-якого іншого варіанту цього захворювання, необхідно захистити від чинника, що провокує виникнення патологічної симптоматики. У разі затяжних апатичних станів, мляво протікають ступори й астенія, максимальну ефективність мають ноотропні препарати. У разі реактивної депресії заведено призначати антидепресанти.
Психотерапія є важливою частиною лікування затяжних реактивних психозів, яка сприяє відновленню адаптаційних реакцій і допомагає людині повернутися до повноцінного життя. Психотерапію рекомендується проводити тільки після виходу пацієнта зі стану ступору, коли він може адекватно сприймати навколишнє.
